Методологія дослідження фотографії

“В майбутньому неграмотними будуть вважатися не тільки ті, хто не вміє писати, але й ті, хто не знають, як користуватися фотокамерою.”

‍Це твердження Ласло Моголі-Надя, одного з видатних фотографів доби модернізму, сьогодні залишається релевантним, більш ніж колись. Від самого свого початку фотографічний медіум демократизував як створення, так і розповсюдження зображень. У наш час це удоступнення зображень набуло просто таки карколомних масштабів — майже у всіх в кишені є смартфон, а отже майже всі ми не лише споживачі, а й насамперед створювачи фотографічної візуальності. Фотографією просякнуто усе наше життя, одначе візуальна грамотність досі не становить частину ані шкільної, ані університетської освіти. Ми вміємо читати та писати, але найчастіше не вміємо розпізнати та проаналізувати ані матеріальні аспекти фотографії, ані її психологічний та соціально-політичний вплив на нас.‍‍
‍
Протягом восьми зустрічей ми зосередимося на різних методологічних позиціях, які в той чи інший період описували історію виникнення та розвитку фотографічного медіума. 

А саме, ми детально подивимося на історіографічний/фактологічний підхід, формалізм та семіотичний аналіз, низку постструктуралістських методів і також поточний поворот до матеріальності фотографії та її емоційно-сенсорно-афективної сфери як до методологічної рамки аналізу візуальної культури.

Зокрема, ми обговоримо наступні теми:

• як можна писати історію фотографії і чи існує вона як єдиний наратив чи як множинність історій;
• чи існує фотографічний канон і чи має сенс на ньому наполягати;
• чи у фотографії є своя унікальна ідентичність, яка відрізняє її від живопису, скульптури, малюнку і т. д.;
• чим саме є фотографія — медіумом, низкою соціальних практик, технологією з власними параметрами візуальної репрезентації;
• чи фотографія лише віддзеркалює реальність чи також її конструює;
• яким типом знаку за семіотичною класифікацією є фотографія – індексом, іконою чи символом;
• що таке вернакулярна фотографія;
• як фотографія конструюється та використовується в суспільствах, чия візуальна культура засадничо відмінна від західної модерності з їі приматом мімесісу, а отже й фотографічного реалізму;
• чи фотографія завжди лише об’єкт споглядання чи вона пов’язана з тактильністю та назагал афективно-емоційним, а не лише візуальним сприйняттям;

Чекаємо на курсі тих, хто працює з візуальним, а також:

‍— давно відчуває потребу у якісно організованій роботі з ключовими теоретичними текстами, як самостійно, так і разом з іншими;
– хоче сформувати цілісний погляд на теоретичних засад дослідження фотографії або навпаки – шукає нагоди глибше зануритись в конкретні теми;
– готовий до спільної роботи протягом восьми занять — уважне читання, пошук влучних питань, презентація тем для інших учасників семінару, пошук нових зв’язків та ускладнень у погляді на фотографію і візуальне загалом.

Формат роботи:
Знайомство + 8 семінарських занять + фінальне заняття

До кожного семінару учасники готують читацький відгук, який містить критичний аналіз заданих текстів і також до 3-5 запитань/проблемних тем, які треба обговорити під час семінару. Відгук – 500 слів. Надсилається викладачці в четвер до 23:00.

Кожен семінар фасилітує нова пара модераторів — ці пари ми формуємо рандомно на початку курсу, — вони ознайомлюються з усіма відгуками, виокремлюють ключові питання, пропонують логіку обговорення і допомагають групі тримати фокус у розмові. Роль викладачки — скерувати пошук відповідей на питання, що виникли в процесі спільного читання, і підтримати групу в роботі з викликами, які відкривають тексти.

На кожен семінар – близько 50-60 сторінок, учасники отримують читанку з текстами. Між знайомством і першим семінаром – два тижні часу на повільне читання текстів.

‍Зміст семінарів:

_{17 травня — Знайомство. Як читати тексти? Вибір модераторів семінарів.
7 червня — Семінар 1. Архівний історизм
14 червня — Семінар 2. Формалізм
28 червня — Семінар 4. Семіотика фотографії
5 липня — Семінар 5. Постструктуралізм: соціальний поворот
12 липня — Семінар 6. Постмодерна онтологія фотографії
19 липня — Семінар 7. Матеріальний та емоційний поворот: неміметична фотографія
26 липня — Семінар 8. Матеріальний та емоційний поворот: неміметична фотографія
Усі семінари – суботи з 11.00 до 12.30}

Курс викладає Олена Червоник,
‍докторантка історії мистецтва в Університеті Оксфорда, де вона пише дисертацію з історії ранньої фотографії. Олена співпрацює з Музеєм Харківської Школи Фотографії як кураторка, академічна редакторка та перекладачка видань з історії та теорії фотографії. Отримала магістерський ступінь з історії мистецтва в Institute of Fine Arts (NYU), також захистила кандидатський мінімум зі слов'янських студій та історії мистецтва в Університеті штату Канзас. Працювала кураторкою сучасного мистецтва в низці інституцій, зокрема в Філадельфійському художньому музеї (США), Ізоляції. Платформі культурних ініціатив (Донецьк, Україна). Videonale. Фестивалі сучасного відео мистецтва в Kunstmuseum Bonn (Німеччина), Музей мистецтв Спенсера в Канзасі (США).

^{ПРИКЛАД ЛІТЕРАТУРИ ОДНОГО З СЕМІНАРІВ ДЛЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ:}

^{Матеріальний та емоційний поворот: неміметична фотографія}

^{o Batchen, Geoffrey. “Vernacular Photographies,” Each Wild Idea. Writing Photography History (Cambridge, Mass.: MIT Press, 2000), 56-80.}

^{o Batchen, Geoffrey. “Ere the Substance Fade: Photography and Hair Jewelry,” Photographs, Objects, Histories. On the Materiality of Images, ed. Elizabeth Edwards and Janice Hart (London: Routledge, 2004), 32-47.}

^{o Hanganu, Gabriel. “’Photo-cross’: the Political and Devotional Lives of a Romanian Orthodox Photograph,” Photographs, Objects, Histories. On the Materiality of Images, ed. Elizabeth Edwards and Janice Hart (London: Routledge, 2004), 156-174}

‍